ДОВІДКОВЕ БЮРО

ЧЕPEC — старовинний широкий шкіряний пояс із порожниною для грошей.

ЧЕРІНЬ — 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова, — місце для випікання хліба й варіння страв. 2. Площина над склепінням печі, на якій сплять, сушать зерно.

ШАРМ — чарівність, привабливість.

ШАРОВАРЩИНА — захоплення зовнішніми виявами національного (одягом, народними ремеслами тощо)

ШВАЙКА — ручний інструмент у вигляді товстої зігнутої металевої голки на держальні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.

ЯТРИТИ — 1. Спричиняти, викликати чим-небудь біль, запалення, подразнення. 2. перен. Необережними словами, діями, спогадами змушувати знову відчувати щось важке, неприємне.

СЛОВНИЧОК ТЕРМІНІВ

АЛЕГОРІЯ — 1. Інакомовлення. 2. Втілення у конкретному художньому образі абстрактного поняття.

АФІКСИ — усі значущі частини слова, крім кореня (зокрема префікси та суфікси).

АНТОНІМИ — слова протилежного значення (духовний — матеріальний).

ЗАВ'ЯЗКА — початок розвитку подій, що про них йдеться в художньому творі (оповіданні, повісті, романі тощо).

КЛЮЧОВІ (ОП0РНІ) СЛОВА — найважливіші для розуміння змісту висловлювання слова.

КУЛЬМІНАЦІЯ — момент найвищого напруження в розвитку дії художнього твору.

ОЦІННІ СЛОВА — слова, за допомогою яких автор висловлювання дає оцінку предметам, явищам, ознакам, подіям, передає враження від них: Яка чарівна ця пора! (О. Лупій).

ПЛАН — структурна модель готового або майбутнього тексту, його змістовий «кістяк».

РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ — стилістичний засіб поетичної мови, який полягає у використанні запитання, що уже містить у собі ствердну відповідь, використовується з метою привернути увагу до окресленої проблеми: Що є для мене Україна? (В. Дворецька).

РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ — звертання, що використовується для створення уявлення про співрозмовника уявного діалогу, може стосуватися живої істоти, явища природи, предмета, назви країни або міста тощо: Вкраїно-мати, народи героїв! (В. Крищенко).

РОЗВ'ЯЗКА — епізод, яким завершується розвиток подій у художньому творі.

СИМВОЛ — предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища: голуб — символ миру; стискання рук — символ єдності.