^ МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

296. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть усі члени речення. Визначте дієприслівникові звороти. Якими членами речення вони є?

1. Червоне крило простерши, крайнебо вгорі цвіло (О. Довгий).

2. Сонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю (M. Стельмах).

3. Сонце заходить, цілуючи гай (М. Вороний). 4. Насвиставшись між неба синіми берегами, вітер спати приліг (М. Самійленко). 5. Вже гасне день! Кривавить дальній обрій, втопаючи в обіймах срібних мли (О. Черненко).

6. Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч (Є. Гуцало).

7. Дзвенить і місяць, срібно сяючи (Я. Тичина). 8. Ясний місяць зблід, засоромившися зірки та червоного ранку (І. Нечуй-Левицький).

♦ Визначте час і вид дієприслівників.

297. Прочитайте. Випишіть тільки речення з дієприслівниковими зворотами. Дієприслівникові звороти підкресліть як члени речення.

Пісні супроводжують увесь людський вік. Гойдається материнський спів над колискою, роняючи в дитячу душу перші зерна ніжності й поезії. Потім пісні дзвенять дівочими й парубочими голосами, уливають у серця мрії й надії на щастя.

Народна пісня несе в собі високу мораль. Пісня завжди бере сторону покривдженого, багатству протиставляючи красу. Поетизуючи працьовитість, щирість, щедрість, вірність, вона утверджує моральні цінності.

Пісня перелітає над довгою життєвою нивою. Усе знаходить у ній відгомін: сімейні радощі, нарікання на важку долю, розчарування й радість.

За О. Деем.

Поясніть роль дієприслівника в мовленні. Яким роблять мовлення дієприслівникові звороти?

♦ Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

Розпитайте своїх батьків та дідусів і бабусь про їхні улюблені пісні. Проведіть вечір-зустрічРозпитайте своїх батьків та дідусів і бабусь про їхні улюблені пісні. Проведіть вечір-зустріч «Пісенна історія моєї родини».

298. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів з'ясуйте за тлумачним словничком. Визначте дієприслівникові звороти.

У це, можливо, й справді важко повірити, але ще в XVII столітті козацтво знало таємницю конденсації психічної енергії — на вирішальний бій козаки йшли оголені до пояса, слушно вважаючи, що саме духовна вищість захищає найбездоганніше. Тисячоліття тому це називали вайрага, ще вчора — характерництво, сьогодні — зневажливо «шароварщина».

Предки наші утверджували духовну суть України, будучи її плоттю і кров'ю. То як можна уславлювати крону, затоптуючи коріння?

За В. Грабовським.