пересипаної дотепами розмови художника б'є свіжий гумор. Та найбільше враження справляє той український містечковий жаргон, що його інколи використовує

Васильківський. Здається, не був би він художником, то став би актором. А які цікаві його анекдоти про прйятелів і знайомих!

Не кожному він показує свої карикатури на деяких харківських чиновників. Сатиричні малюнки вражають майстерністю. На жаль, карикатури мусять лежати у схованці.

Прощаючись, я звернув увагу на картину, що стояла в кутку. Полотно не продалося на виставці. Я стояв перед картиною як прикутий, не відводячи очей.

Широкий неосяжний степ. Смеркає. На першім плані стоїть, схилившись у важкій задумі, чабан. Вівці позбивалися в купки. Тиша й сум.

Чи ж може бути кращий символ сучасного стану України? Проводир у безпорадній задумі, подібний до овець народ... Усе нагадувало гірку дійсність і ятрило серце.

За М. Вороним.

♦ Поясніть лексичне значення виділених слів. Звіртеся з тлумачним словничком.

♦ Що означає вислів артистична натура?

Кого б зі знайомих людей ви так охарактеризували? Чому?

♦ Що в тексті вказує на те, що про С. Васильківського розповідає його сучасник?

♦ Складіть і запишіть план тексту. За планом усно перекажіть текст.

♦ Чи згодні ви з висловом «Кажуть, обличчя людини — то дзеркало її душі» (А. Мороз)? Якою мірою? У відповіді вживайте прислівники.

Пригадайте, що ви знаєте про творчість С. Васильківського. Доберіть матеріали і проведіть у класі виставку репродукцій його картин. Яка з них сподобалася вам найбільше? Про яку можна сказати, що це «застигла на полотні пісня»?