Дієслова наказового способу змінюються за особами й числами.

Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового способу можуть уживатися з афіксом -ся.

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ ДІЄСЛОВА

Закінчення -и, -імо (-ім), -іть (-іте) вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням (роби, робімо, робіть) або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних (провітри, провітрімо, провітріть).

В інших вйпадках дієслова другої особи однини у формі наказового способу мають чисту основу: кинь, малюй, дозволь, маж.

Форма третьої особи дієслів наказового способу твориться сполученням часток хай, нехай і дієслова у формі теперішнього або майбутнього часу: хай бере, хай беруть, нехай повернеться, хай повернуться.

184. Перепишіть, після кожного дієслова вкажіть у дужках його спосіб, особу та число.

1. Любіть Україну у сні й наяву (В. Сосюра). 2. Україно, виполи свою ниву, випрям росточки пшениці... 3. Чесним словом лікуйся, живи Україною! (В. Кочевський). 4. Не валіться у ноги, не схиляйте шлики. Ви ж у Бога не вбогі — ви ж таки козаки! (Г. Половинко). 5. Розбудуймо соборну державу! (А. Бортняк). 6. Не зітхай, а працюй, марно часу не гай! Праці щирої жде вже давно рідний край (Т. Романченко). 7. Тільки на правду складаймо надії! (Б. Грінченко). 8. Усе непутяще полімо, а добрі рослини викохуймо і плекаймо квітку святу чистоти