Якщо прикметники називають постійні ознаки предмета (білий, молодий), то дієприкметники виражають ознаки, які розвиваються в часі (біліючий — такий, що біліє; помолоділий — такий, що помолодів). Такі ознаки створювані дією або станом.

Отже, дієприкметник не тільки вказує на ознаку, а й виражає дію або стан, з якими ця ознака пов'язана. Тому дієприкметник — не окрема частина мови, а особлива форма дієслова.

У реченнях дієприкметник найчастіше є означенням:

Ніжить вухо притишена музика (О. Сенчик).

Дієприкметником може виражатися і присудок: З

дитинства я закохана в слова (В. Малишко).

200. Перепишіть, підкресліть члени речення. Визначте дієприкметники, з'ясуйте їхню синтаксичну роль.

1. Цвіла приморожена осінь (П. Перебийніс). 3. Повітря насичене несказанною ніжністю (/. Сенченко). 4. Стомлене сонце сіло спочити (О. Довгоп'ят). 5. Сонце схоже на згасаюче багаття (М. Стельмах). 6. Тут руками прадідів зігріта кожна грудка рідної землі (О.Лупій).

♦ Визначте рід, число та відмінок кожного дієприкметника.

♦ Позначте в словах вивчені орфограми.

Розкажіть про зображене на фотографії двічі. Спочатку з уживанням дієприкметників, а потім — без них. Яке з висловлювань точніше? Чому?