469. Прочитайте. У кожному реченні визначте граматичні основи. Назвіть сполучники, поясніть, що вони поєднують.

1. Обізвалася пісня, і дівчина радісно метнулася їй назустріч (М. Стельмах). 2. Ми не забудемо пісні, що їх навчала мати (М, Луків).

3. Доки є пісня, ніхто не захмарить небо моєї душі (Т. Севернюк).

4. Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо (Народна творчість).

470. Перепишіть речення, підкресліть у кожному граматичні основи. Визначте сполучники, з'ясуйте їхню роль.

1. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. 2. Ворона за море літає, та ніхто її там не чекає. 3. Соловейко не співає, якщо їжі він не має. 4. Сова каже, що її діти найкращі.

Народна творчість.

♦ Підкресліть усі члени речення. Чи підкреслили ви сполучники? Чому?

За своїм призначенням сполучники поділяють на такі розряди:

• сполучники сурядності, які поєднують однорідні члени або рівноправні частини складного речення:

Комп'ютери й шаблі однаково минають (І. Павлюк). Одна зоря спочиває, а друга зоря встає (Л. Кульбак).

• сполучники підрядності, які поєднують головну й залежну частини складного речення: Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури (Є. Гуцало).

За своїм значенням сполучники сурядності та підрядності поділяються на групи.

471. Сполучники сурядності й підрядності запишіть у дві колонки.

Але; щоб; немов; та; і; незважаючи на те що; однак; аби; дарма що; то...то; так що; тому що.