втомився сокіл, стерла чайка крила (М. Стельмах). 4. Op..чи, він чув того плуга, як чув своє серце (Є. Гуцало). ♦ Позначте в словах вивчені орфограми. 565. Перепишіть, від поданих у дужках дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду. 1. (Звіритися) на море, ти перестаєш належати собі (Г. Сковорода). 2. І раптом розхвилюєшся в тривозі, (відчути) теплий подих вітерця (Д. Луценко). 3. (Підняти) на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе (А. Качан). 4. І світилися хмари, (здійнятися) наметами (А. Малишко). ♦ Позначте в словах вивчені орфограми. 566. Прочитайте. Визначте прислівники, з'ясуйте розряд кожного за значенням. 1. Звіку і зроду нашому роду слово святило честь і свободу (О. Різниченко). 2. Станьмо вкупі за Вкраїну! (Б. Грінченко). 3. То ЯК Ж6 нам жити на рідній землі, щоб люди довіку щасливі були? (Ф. Тишко). 4. І зозуля там безперестанку нам кує щасливії літа (Б. Чубенко). ♦ Два прислівники (на вибір) розберіть як частину мови. 567. Перепишіть, на місці крапок уставляючи літери. Навік.., трішк.., верх.., насторож.., нарешт.., опівноч.., взнак.., навсидячк.., завдовжк.., трич.., восен.., уранц.., увечер.. . ♦ Поясніть значення фразеологізмів датися взнаки; ладен тричі під землю провалитися. 568. Прислівники, які пишемо разом і через дефіс, знявши риски, запишіть у дві колонки. По/християнському, пліч/о/пліч, на/двоє, у/досвіта, всього/на/всього, на/швидку/руч, куди/небудь, по/козацьки, далеко/далеко, як/не/як, хоч/не/хоч, на/в/перейми, босо/ніж. 569. Від поданих прислівників утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Чітко, терпляче, рішуче, гарно, погано, добре. ♦ Назвіть форми, утворені від інших коренів. 570. Перепишіть речення, підкресліть усі члени речення. Поясніть, чому не є членами речення службові частини мови. 1. Любімо Україну, українці! Без України в світі ми ніхто (О. Лупііі). 2. Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, чим ми на світі бували! (Б. Грінченко). 3. Скажіть, кого з нас Шевченко не хапає за серце? (Панас Мирний). 4. Гей, над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові струни ловить. О, дайте грому, о, дайте зливи! (П. Тичина).
|