МОРФОЛОГІЯ, ОРФОГРАФІЯ. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ДІЄСЛОВО — самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? тощо.

Дієслова мають такі граматичні категорії : час, число, особу, рід, вид, спосіб.

У реченнях дієслова найчастіше виконують роль присудків: Степи простяглися широкі (Б. Грінченко). Люди йдуть потоком неупинним (В. Сосюра). Чужих країв ніколи я не бачив (В. Симоненко).

За підрахунками мовознавців, за поширеністю в мовленні дієслово посідає друге місце після іменника. У висловлюваннях різних стилів кількість дієслів різна. Якщо в текстах офіційно-ділового стилю дієслів близько 6 %, наукового — 10 %, то в художньому стилі до 15 %.

Найуживанішими є дієслова могти, хотіти, доти, жити, говорити, робити.

§4. ДІЄСЛОВО:

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

61. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони означають?

Через роки й відстані я бачу матір. Ось вона йде подвір'ям, порається біля городини, працює в полі. Молюся до матері, бо найперше уявляю її над колискою. Завжди відчував усім серцем її лагідну вдачу, її приязнь і щедрість. Усе це ми називаємо словом «милосердя».

За М. Сингаївським.

У мовленні дієслова вживають і в прямому, і в переносному значенні. Серед дієслів найбільше синонімів та антонімів. Дієслова входять до складу багатьох фразеологізмів.

62. Прочитайте, визначте дієслова, поставте до них питання. Які з дієслів уживаються у прямому значенні, а які — у переносному?

1. Я знаю: ти довго молилася Богу, щоб синові долю